У наш час особливо гостро сприймається різниця між правильними словами і вчинками людей. Адже в Україні триває жорстока війна і вже замало абстрактного патріотизму – потрібно брати до рук зброю або активно і конкретно допомагати нашим воїнам. Вкотре переконатися у цьому можна було 14-го червня, коли до Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури НУ «Львівська політехніка» завітав наш студент-воїн Тарас Стрепка. Зустріч організувала викладачка Наталя Попович.
Несподівано для всіх, у листопаді 2023 року 19-річний студент-четвертокурсник Тарас вирішив стати військовослужбовцем. І служити він потрапив не абикуди, а до військової еліти – морської піхоти! Його тридцять сьома бригада утримує військовий плацдарм на лівобережжі Херсонщини – у славнозвісних Кринках. Незважаючи на те, що у бойових діях він брав участь лише 2 місяці, Тарас вже заслужив дві нагороди, а також берет морського піхотинця, який отримати теж дуже непросто. Він приніс із собою нещодавно отриману почесну відзнаку «Вогнем і мечем». Зараз воїн перебуває на реабілітації після складного поранення, тому зміг завітати до рідного коледжу.
Відповідаючи на численні питання аудиторії, небагатослівний 20-річний солдат лаконічно розповів свою поки невелику біографію, описав складні умови служби та порадив студентам сумлінно вчитися. Сам він родом із Червонограда і раніше встиг близько 9 місяців попрацювати на шахті. Через що і отримав позивний «Кріт». Тож знає Тарас, що таке важка робота. А війна – це пекельна робота, у чому він зміг швидко переконатися, опановуючи військове мистецтво… Вже у першому бою у його шолом вдарив ворожий осколок, але тоді обійшлося лише серйозним стресом. А далі довелося боротися не лише з ворогами, але і з холодом та голодом, оскільки постачання з правого берега Дніпра дуже ускладнене. Навіть процес приготування їжі був проблемою, через близькість російських позицій. Вісімнадцятого березня Тарас отримав наскрізне поранення ноги, осколок у бік корпусу, обмороження ніг і контузію, але евакуювати на правий берег його вдалося лише за 2 тижні, через активність ворожих дронів, які полювали за нашими катерами та човнами. Тож він сповна відчув пекельні труднощі військової служби…
На завершення зустрічі зі студентами, Тарас несподівано вирішив перевірити рівень їхніх знань, щоб вручити переможцю пам’ятний подарунок. Заступниця директора коледжу з виховної роботи і викладачка зарубіжної літератури Оксана Вовк спитала у студентів про жанр твору Ернеста Хемінгуея «Старий і море». Першим правильну відповідь дав Денис Лісовець із групи 1Т/Е-92/16. І отримав у подарунок браслет.
Підсумовуючи результати зустрічі, Наталя Попович сказала: «Ми маємо цінувати те, що зараз маємо, і намагатися його примножувати. Але головне, чого ми зараз потребуємо – це єдності і взаємодопомоги. І не тільки на фронті, а й у тилу». А Тарасу побажали повернутися з перемогою і закінчити навчання у коледжі.
Логічним продовженням цих слів стала зустріч Тараса Стрепки із директором коледжу Іваном Груником. Подякувавши за патріотизм та героїзм, Іван Степанович поцікавився, що Тарасові потрібно на службі, щоб подарувати від коледжу. Така допомога нашим захисникам стала вже традиційною у ЛФКТІ НУ ЛП. Розглянувши кілька варіантів, зупинилися на приладі нічного бачення. Це дорога, але вкрай потрібна на фронті річ. Тож єдність і взаємодопомога українського тилу і фронту тривають і сердечно дякуємо нашому Герою за службу!
Ігор ПАРФЕНЮК
Фото автора
Comentarios