"Народе мій, до тебе я ще верну.." (В. Стус)
Груник І. С.: "12 січня вшановуємо пам'ять українських політв'язнів.
Кожен громадянин будь-якої країни має право на свободу думки, віросповідання, брати участь у зібраннях та об’єднаннях, вільно висловлювати свою позицію.
Та , на жаль, не завжди держави дотримуються задекларованих цінностей, і українці – не виняток.
Уже від 1922 року, від часу приєднання України до Радянського Союзу, радянська влада намагалася знищити можливість українського визвольного руху. Використовувалися різні засоби: від жорстокого голодомору до наполегливої політики русифікації, витіснення української мови, переселення українців до малолюдних регіонів Росії.
Та повністю придушити національну свідомість не змогли. Українці виборювали свободу й незалежність українського народу за часів Радянського Союзу, страждали від репресій та переслідувань з боку влади. Вони були фактично приречені стати політв’язнями – засудженими та ув’язненими з політичних причин.
12 – 14 січня 1972 року відбулися хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою, які у самвидаві назвали «великим погромом». Тоді були заарештовані всі відомі представники національно-демократичного руху України: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, брати Горині, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше — Ігор Калинець та інші.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. За прагнення бути вільними Кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання і були виселені за межі Батьківщини в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправлено до психлікарень.
Саме в неволі, у таборах, з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День українського політв’язня – голодуваннями й протестами.
Минули роки, але нащадки того режиму продовжують вести терор проти українців.
Сьогодні, у День українських політв'язнів, вшановуємо пам'ять тих, хто пройшов табори Мордовії та Сибіру, хто не зрадив своїх прагнень та протистояв режиму, незважаючи на жорстокість влади.
Щодня пам’ятаємо про тих, хто зараз захищає нашу українську землю і потерпає від репресій та тортур московитів.
Віримо, що кожен воїн повернеться до своїх рідних, на нашу рідну українську землю!
Слава Україні!
Героям слава!
