Груник І. С.: 24 липня день пам'яті Ореста Субтельного - видатного канадсько-українського історика, професора Йоркського університету, доктора філософії (1941-2016). Це один із найвпливовіших українських істориків кінця XX століття. На його працях виховувалося нове покоління українців, небайдужих до минулого своєї Батьківщини.
Його книжка "Україна: Історія" визнана однією з найкращих книжок, виданих Університетом Торонто за 100 років його існування. Книжку він присвятив українцям, які виїхали з батьківщини, але ніколи її не забували.
Орест Субтельний народився в Кракові. Разом з батьками в 1949 р. емігрував до США.
У родині дотримувались українських традицій, розмовляли українською. Майбутній вчений ріс у Філадельфії, був активним учасником "Пласту".
У 1965 р. здобув ступінь бакалавра у Темпльському університеті, у 1967 р. – ступінь магістра в університеті Північної Кароліни. У 1973 р. захистив у Гарварді докторську дисертацію "Союзники мимоволі: відносини гетьмана Пилипа Орлика з Оттоманською Портою і Кримським ханством". У 1982 р. переїхав до Канади, викладав у Йоркському університеті в Торонто.
Йому хотілося написати таку історію про Україну, щоб нею зачитувався увесь світ. Праця "Україна: Історія", вперше опублікована у 1988 р. видавництвом Торонтського університету, принесла Субтельному найбільше визнання.
В умовах, коли наукове осмислення й викладання історії відбувалося ще в межах радянської парадигми, коли нових підходів і нових підручників ще не було, праця Субтельного стала “першою ластівкою”, дороговказом для інших дослідників і викладачів, настільною книгою десятків і сотень тисяч українців.
Українською мовою книгу, яку переклав мовознавець Юрій Шевчук, видано у 1991 році.
"Культура, мова, релігія, історія - скільки всього спільного! Якщо брати це все до уваги, українці повинні були б стати росіянами. А вони не стали. Принаймні не всі. Я не можу цього збагнути: були передумови, щоби зникла нація, а вона збереглася. А тепер, коли нація є, окремих громадян необхідно переконувати у любові до своєї мови, культури. Це є парадокс ідентичності українців. У світі небагато таких аналогій. Певним поясненням цього є довготривала відсутність держави. Коли не було держави. Українське минуле - це головним чином історія народу, змушеного боротися за виживання і розвиток поза впливом тієї чи іншої цілком сформованої держави», - писав Орест Субтельний.
